Історії,
де ви впізнаєте
себе

«Крові немає. Страху теж. Очевидно, я померла, але ще не встигла піднятися над власним тілом», — перша думка Софії, яка тримається за мокрий відбійник і дивиться на власне розтрощене авто.

Втрата пам’яті — не найгірше, що з нею трапилося. Є ще дещо, але про це Софія боїться зізнатися навіть сама собі. Смак попелу, змішаного із землею, який час від часу з’являється на язиці, нібито цілком підтверджує, що її страх виправданий.

Куди Софія їхала травневим ранком перед зіткненням, звідки на її руці браслет, а вдома — порожня пляшка з-під віскі та сморід цигарок, яких вона ніколи не брала до рук? Усе це лягає темною плямою в пам’яті та стає початком непростого шляху пошуків і здогадок, що приводить Софію на інший кінець світу.

Життя в селищі було розміреним та передбачуваним, аж поки не з’явилася вона — мовчазна американка, чиє походження та мета приїзду викликають жваві дискусії серед односельців.

Хто така Марі й чому вона оселилася в порожньому будинку покійного Івана? Запитань багато. Відповідей — жодних.

До того ж її знайомство з місцевим фермером і завидним холостяком Олексієм лише додає приводів для пліток. Але чи праві односельці у своїх здогадках? Про це не відомо жодній душі — аж поки не стається те, на що Марі точно не розраховувала.

Коли Емі пропонують очолити туристичну агенцію в Лос-Анджелисі, вона майже не вагається: стосунки, які здавалися ідеальними, руйнуються, і її більше нічого не тримає у Нью-Йорку.

Знайомство з чоловіком у Лос-Анджелесі, поведінка якого нестерпна, мало б обмежитися однією короткою розмовою на вечірці, але іноді доля підкидає несподівані сюрпризи й ставить перед непростим вибором.

Англійська версія роману “The 2 Richards” потрапила до ТОП-100 різдвяних романів на Amazon.

Психологічний роман «Переміщені» — це життєві історії вимушеної та свідомої еміграції жінок різної національності, різного віку, різних професій. Жінок, які гідно долають виклики, проходять справжні трансформації, закохуються, вибачають та ненавидять. Українка Анна на новому місці працює продавчинею морозива, ходить на побачення, більшість з яких — невдалі, знаходить нових подруг в особі сирійки Хави, португалки Катаріни, землячки Маріанни та Марго.

— Як зрозуміти, що це — він? — запитує Анна в Марго та отримує невтішну для себе відповідь.

Чи була та відповідь правдивою? Анна дізнається про це із власного досвіду та головне — навчиться бути із собою чесною.

Вона хотіла забрати цю таємницю з собою туди, звідки не повертаються ані люди, ані таємниці. Сьогодні вона передумала.

Лежачи на затерплій за ніч спині, Люба нарахувала рівно шістдесят років брехні. Життя, від якого важко відмовитись, трапилося з нею одного разу. Решту вона прожила надіями й спогадами, не зізнаючись у цьому ні собі, ні іншим. До цього дня.